8 травня-День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років

 

29 вражаючих історичних фактів у фотографіях

Новий підручник з Всесвітньої історії 11 клас, 

Іммануїл Кант народився 22 квітня 1724 року у пруському місті Кенігсберг, яке сьогодні тимчасово окуповано росією. Освіту Кант отримав в Кенігсберзькому університеті, на теологічному факультеті.

Все життя Канта було пов'язано з рідним містом. Після закінчення навчання Кант розпочав викладацьку діяльність, спочатку як домашній учитель, а з 1755 року як викладач в університеті.

З дитинства Канта супроводжували проблеми зі здоров'ям, що не завадило йому стати одним із найвидатніших мислителів світу. Цей великий філософ проводив свої дні в розміреному ритмі, дотримуючись строгої самодисципліни - завжди лягав спати о 22:00 та вставав о 5 ранку, був пунктуальним, кожного дня гуляв в один і той же час звичним маршрутом по місту, завдяки чому городяни звіряли по ньому годинник. Проте Кант не був кабінетним занудним ученим. За життя він був справжньою зіркою рідного Кенігсберга, галантний вчений, одягнений по останній моді, привітний та доброзичливий. Гарною традицією стали обіди у Канта, з чудовими стравами, на які видатний вчений щодня запрошував своїх друзів та колег. До речі список запрошуваних завжди складався так, щоб у ньому обов'язково були жінки. За цими обідами вели бесіди на різні теми, але ніколи не говорили про філософію. Кант ніколи не був одружений, говоривши про цей аспект свого життя так: коли я хотів мати дружину, тоді не міг її утримувати, а коли вже міг – тоді вона мені вже була не потрібна.

Однією з центральних ідей філософії Канта є концепція Розуму. Даємо слово самому філософу: "Просвітництво — це вихід людини зі стану неповноліття, в якому вона перебуває з власної вини. Неповноліття означає неспроможність користатися власним розумом без керівництва когось іншого. Такий стан виникає тоді, коли бракує не розуму, а лише рішучості і відваги користуватися ним без стороннього керівництва. Отже, гасло просвітництва: май відвагу користуватися власним розумом! Люди охоче лишаються впродовж цілого свого життя неповнолітніми, навіть після того, як природа їх давно визволить з-під чужої опіки, — а все через власні лінощі і боягузтво. З цієї самої причини інші отримують змогу доволі легко накидати їм своє опікунство. Це ж бо так зручно бути неповнолітнім! Маючи книгу, яка накопичує для мене розум, душепастиря, який плекає для мене сумління, лікаря, який вирішує за мене мою дієту й тому подібне, я можу сам ні про що не дбати. Я можу взагалі ні про що не думати, якщо тільки маю чим заплатити,— інші візьмуть цю дражливу роботу на себе".

"Sapere aude! — Май мужність користуватися власним розумом!" - таке гасло було висунуто Кантом перед викликами людству, гасло глибоке і актуальне у всі часи. Сьогодні Кант потрібен нам як ніколи. Дивлячись на навколишній світ мимоволі розумієш, що гасло Канта за ці сотні років людством почуто не було. Тому саме час починати читати Канта, який на перший погляд здається дуже складним, але коли ви проберетесь через всі філософські конструкції, смислові надбудови, подолаєте категоричний імператив та трансцендентальний ідеалізм, вам відкриються всі скарби кантівської філософії, такої сучасної та практичної.

_

 18 квітня 1187 р. в Іпатіївському літописі вперше з’явилась назва "Україна".

"Київський літопис (за Іпатіївським списком, охоплює події від 1117 до 1198), оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говориться, що "за ним же Україна багато потужила."

18 квітня 1187 р. вперше згадано Україну в Київському літописі (за Іпатіївським списком, охоплює події від 1117 до 1198), оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говориться, що «за ним же Україна багато потужила».
У цьому ж літописі за 1189 згадується, що князь Ростислав Берладник приїхав до «України Галицької».
Київський літопис – це продовження «Повісті временних літ», складовою частиною Іпатіївського літопису. Його склали ченці Видубицького монастиря (Київ) на основі літописних зводів (чернігівського, галицького та ін.), які не збереглися.
У Галицько- Волинському літописі, під 1213, записано, що князь Данило «забрав Бресті, і Угровськ, і Верещин, і Столпье, і Комов, і всю Україн

 14 квітня 1888 р. помер 41-річний мандрівник у вишиванці Микола Миклуха-Маклай, вчений-антрополог, знавець тринадцяти мов.

Ім’я цієї людини слушно займає одне з почесних місць у світовій науці. Немає материка, де б не побував Миклуха-Маклай. Його вітали в багатьох країнах світу. Але доля видатного філософа, антрополога, етнографа, анатома, біолога, географа, письменника, художника невіддільна від батьківщини - України. Її він любив, нею пишався.

https://uahistory.com/topics/famous_people/5309...